ZV (1)

Дата Автор maximiosОставить комментарий


1. Тактична підготовка це головний вид бойової підготовки військ, основа польової виучки. Її спрямовують на: відпрацювання навичок, ініціативи та самостійності в прийнятті рішень під час виконання поставленого завдання; вивчення бойових можливостей своїх сил, у тому числі й взаємодіючих, та тактики їхніх дій; вивчення бойових можливостей сил та засобів імовірного противника і тактичних прийомів їх використання; вивчення питань правового регламентування засобів і методів ведення бойових дій як на морі, так і на суші.

 

2. Бойовий статут Сухопутних військ – це основа.. тактичної підготовки. У Бойовому статуті Сухопутних військ ЗСУ (частина III, взвод, відділення, танк) викладені основні положення щодо підготовки та ведення сучасного загальновійськового бою механізованим взводом (відділенням) та танковим взводом (танком), а також рекомендації щодо дій гранатометного і протитанкового взводів у різних видах бою за різних кліматичних, географічних умов, як удень так і вночі.

 

3. Тому за масштабами охоплених територій сучасні війни можуть бути

За географічною ознакою виокремлюють світові, регіональні та локальні воєнні конфлікти.

 

4. Головні причини виникнення сучасних війн

Основні причини виникнення війн: а) економічні; б) політичні; в) територіальні; г) духовно – релігійні; д) національно – етнічні. Розв'язання протиріч між державами, народами, соціальними і національними (етнічними), релігійними групами із застосуванням військової сили може відбуватися у формі воєнного конфлікту

 

5. За цілями війни сучасні війни можуть бути

Пряма мета війни полягає у нав'язуванні противнику своєї волі. При цьому часто ініціатори війни переслідують і непрямі цілі, як то: зміцнення своїх внутрішньополітичних позицій, дестабілізація регіону в цілому, відволікання і зв'язування сил противника. У новий час для сторони, що безпосередньо почала війну, метою є світ кращий, ніж довоєнний .

Для сторони, що зазнала військової агресії, метою війни автоматично стає:

забезпечення власного виживання;

протистояння противнику, що бажає нав'язати свою волю;

запобігання рецидивів агресії.

 

6. У чому особливості сучасних війн та військових конфліктів?

Головною особливістю конфліктів нового історичного періоду виявилося те, що сталося перерозподіл ролі різних сфер у збройному протиборстві: хід і результат збройної боротьби в цілому буде визначатися головним чином протиборством в повітряно-космічній сфері та на море, а сухопутні угруповання закріплять досягнутий військовий успіх і безпосередньо забезпечать досягнення політичних цілей.

Особливість збройної боротьби майбутнього буде полягати в тому, що в ході війни під ударами противника виявляться не тільки військові об'єкти і війська, але водночас і економіка країни з усією її інфраструктурою, цивільне населення і територія. Незважаючи на розвиток точності засобів ураження всі досліджені збройні конфлікти останнього часу були в тій чи іншій мірі гуманітарно «брудними» і спричинили значні жертви серед мирного населення.

 

7. Сучасні війни і військові конфлікти характеризуються поєднанням маневрених операцій і позиційних дій. Розвідувально-диверсійні дії і партизанська війна розглядаються як частина «звичайної» війни. Це підтверджує необхідність збалансованого складу сил і засобів збройних сил, а також комплексної бойової підготовки.

 

8.Основною психологічною особливістю сучасних війн може бути

Однією з головних особливостей сучасних бойових дій у сучасній війни є широкомасштабне використання методів психологічного приголомшення противника, зміни думок, переконань, ціннісних орієнтацій, почуттів населення і військ дружніх і нейтральних держав. З цією метою використовуються як сучасна бойова зброя (у тому числі й психотропна), так і прості прийоми впливу на почуття, волю, свідомість і підсвідомість людей. Форми та методи цієї боротьби розробляються відповідними державними установами сучасних розвинених країн у межах ведення психологічної війни.

 

 

9. Бій це…

Бій — основна форма тактичних дій військ, яка є організованим і узгодженим за метою, місцем, часом ударом підрозділів, з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів та виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу. Він може бути загальновійськовим, вогневим, повітряним, протиповітряним та морським

 

10. Сучасний бій є….

Сучасний бій є загальновійськовим, «оскільки ведеться об’єднаними зусиллями підрозділів різних родів військ Сухопутних військ, а також Повітряних сил, а на приморському напрямку і Військово-морських сил».

 

11. Що таке загальновійськовий бій?

Основним змістом сучасного загальновійськового бою є удари високоточною зброєю, вогонь звичайних засобів ураження, удар і маневр військ. Способи ведення бою залежать від обстановки та видів зброї, що застосовуються.

Основний спосіб ведення бою — це послідовний розгром (ураження) противника. Він вимагає рішучого зосередження зусиль на основному напрямку, умілої організації та здійснення вогневого ураження підрозділів противника, рішучого нарощування зусиль для розвитку досягнутого успіху.

 

12. Які роди і види військ можуть брати участь у сучасному загальновійськовому бою?

 

13. Види загальновійськового бою.

Види загальновійськового бою із застосуванням звичайної зброї. Загальновійськовий бій залишається єдиним засобом досягнення бойового успіху і перемоги над противником.

 

14. Суть сучасного загальновійськового бою.

знищення чи полонення живої сили противника, знищення та захоплення його озброєння, бойової техніки та зменшення здатності противника до подальшого опору. Вона досягається потужними ударами всіх видів зброї, а також активними і рішучими діями з’єднань, частин і підрозділів з проведенням широкого маневру.

 

15. Назвіть основні риси і види сучасного загальновійськового бою.

Основні риси загальновійськового бою

Рішучість полягає в прагненні особового складу всіма наявними засобами, за короткий строк і з найменшими втратами знищити противника і здобути повну перемогу.

Напруженість і швидкоплинність. 

Динамічність - це здатність до швидких переміщень сил і засобів з тим, щоб зайняти найвигіднішу позицію, порівняно з противником, для нанесення удару по ньому, при цьому поєднуючи вогневі дії з рухом.

Швидкий перехід від одних дій до інших. 

Наземно-повітряний характер бою став можливим завдяки значному підвищенню бойових можливостей військ, далекобійності та ефективності засобів знищення, тіснішій взаємодії авіації з наземними військами. 

Одночасні потужні вогневі дії на велику глибину. 

 

Види загальновійськового бою

Основними видами загальновійськового бою є оборона і наступ.

Оборона здійснюється умисно чи вимушено з головною метою - відбити наступ противника, завдати йому втрат і створити умови для переходу своїх військ у наступ.

Наступ проводиться з метою повного розгрому противника і оволодіння важливими районами (об'єктами) місцевості.

 

16. Рішучість сучасного загальновійськового бою полягає в

Рішучість полягає в прагненні особового складу всіма наявними засобами, за короткий строк і з найменшими втратами знищити противника і здобути повну перемогу. Це досягається всебічним знанням противника, сміливістю, наполегливістю і завзяттям особового складу при виконанні бойових завдань, швидким використанням наслідків вогневого удару, а також результатів вогню своєї зброї, вмілими та ініціативними діями всього особового складу. Рішучість у бою забезпечується також високими морально-бойовими якостями військовослужбовців, їхньою активністю й ініціативністю.

 

17. Напруженість і швидкоплинність сучасного загальновійськового бою полягає в

Напруженість бойових дій зумовлена прагненням і можливостями протидіючих сторін вести рішучі активні бойові дії; використанням у бою великої кількості складних систем зброї великої руйнівної сили; масовими втратами людей, озброєння, техніки і матеріальних засобів; великим психологічним впливом на людей наслідків застосування якісно нової зброї, а також цілеспрямованою діяльністю протидіючих сторін з метою злому волі противника до подальшого опору; безперервним веденням бойових дій вдень і вночі на різних напрямах і в різноманітних умовах обстановки.

Швидкі й різкі зміни обстановки - характерна риса сучасного загальновійськового бою.

Вона означає, що бойові дії будуть розгортатися динамічно, з різким переходом від одного виду бою до іншого, зі зміною обстановки під час бою не лише по годинах, а й по хвилинах.

Швидкість зміни обстановки визначається часом, протягом якого відбуваються істотні зміни положення, стану і характеру дій військ протидіючих сторін. Вона залежить від здатності засобів ураження подавити або знищити визначені об’єкти противника за мінімальний час і від швидкості пересування військ.

 

18. Динамічність сучасного загальновійськового бою полягає в

Здатності до швидких переміщень сил і засобів з тим, щоб зайняти найвигіднішу позицію, порівняно з противником, для нанесення удару по ньому, при цьому поєднуючи вогневі дії з рухом. Висока динамічність досягається виучкою особового складу, знанням своїх завдань, умінням робити правильні висновки з обставин, швидко приймати рішення і злагоджено діяти на полі бою.

 

19. Швидкий перехід від одних дій до інших сучасного загальновійськового бою полягає в

Швидкі й різкі зміни обстановки - характерна риса сучасного загальновійськового бою.

Вона означає, що бойові дії будуть розгортатися динамічно, з різким переходом від одного виду бою до іншого, зі зміною обстановки під час бою не лише по годинах, а й по хвилинах.

Швидкість зміни обстановки визначається часом, протягом якого відбуваються істотні зміни положення, стану і характеру дій військ протидіючих сторін. Вона залежить від здатності засобів ураження подавити або знищити визначені об’єкти противника за мінімальний час і від швидкості пересування військ.

 

20. Одночасні потужні вогневі дії на велику глибину сучасного загальновійськового бою полягає в захисті від вогневих дій противника.

 

21. Основним змістом сучасного загальновійськового бою є..

Основним змістом сучасного загальновійськового бою є удари високоточною зброєю, вогонь звичайних засобів ураження, удар і маневр військ. Способи ведення бою залежать від обстановки та видів зброї, що застосовуються.

 

22. Основні види загальновійськового бою.

Основними видами загальновійськового бою є оборона і наступ.

Оборона здійснюється умисно чи вимушено з головною метою - відбити наступ противника, завдати йому втрат і створити умови для переходу своїх військ у наступ.

Наступ проводиться з метою повного розгрому противника і оволодіння важливими районами (об'єктами) місцевості. Солдат зобов'язаний знати бойове завдання взводу й відділення та своє особисте, об'єм і послідовність обладнання фортифікаційних споруд, постійно вести спостереження, своєчасно виявляти противника і негайно доповідати про нього командирові, сміливо і рішуче діяти в наступі, стійко і наполегливо - в обороні.

 

23. Мета оборони.

відбити наступ противника, завдати йому втрат і створити умови для переходу своїх військ у наступ.

 

 

 

24. Мета наступу.

повний розгром противника і оволодіння важливими районами (об'єктами) місцевості.

 

25. Розкажіть про види вогню.

Вогонь розрізняють:

а) за тактичними завданнями, що вирішуються (на знищення, подавлення, виснаження та ін.);

б) за видами зброї (зі стрілецької зброї, гранатометів, зброї бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків, артилерії, мінометів, протитанкових керованих ракетних комплексів, зенітних засобів та ін.);

в) за способами ведення (прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогневих позицій та ін.);

г) за напруженістю стрільби (одиночними пострілами, короткими або довгими чергами, безперервний, кинджальний, залповий та ін.);

д) за напрямами стрільби (фронтальний, фланговий та перехресний вогонь);

е) за способами стрільби (з місця, із зупинки, з ходу, з борту, з розсіюванням по фронту, з розсіюванням у глибину, по площі та ін.);

є) за видами вогню (по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний, багатоярусний, багатошаровий вогонь та ін.).

 

26. Для чого здійснюється маневр вогнем?

Маневр вогнем застосовується для ефективного ураження противника. Він полягає у зосередженні вогню взводу (відділення) по одній важливій цілі, в одночасному перенесенні вогню взводом по кількох цілях.

 

27. Видами маневру силами і засобами є

охоплення,

обхід,

відхід.

Охоплення - маневр, який здійснюється з метою виходу для удару у фланг противника.

Обхід - більш глибокий маневр, який здійснюється з метою виходу для удару по противнику з тилу.

Відхід - маневр, який застосовується з метою виводу своїх підрозділів з-під удару противника і зайняття вигіднішого становища. Проводиться тільки з дозволу старшого командира.

 

28. Маневр який здійснюється з метою виходу для удару у фланг противника називається...

Охоплення - маневр, який здійснюється з метою виходу для удару у фланг противника.

 

29. Маневр який здійснюється з метою виходу для удару по противнику з тилу називається...

Обхід - більш глибокий маневр, який здійснюється з метою виходу для удару по противнику з тилу.

 

30. Маневр, який застосовується з метою виведення своїх підрозділів з-під удару противника і зайняття вигіднішої позиції називається...

Відхід - маневр, який застосовується з метою виводу своїх підрозділів з-під удару противника і зайняття вигіднішого становища. Проводиться тільки з дозволу старшого командира.

 

31. Для чого здійснюється маневр силами і засобами?

Маневр силами і засобами проводиться з метою зайняття вигідного положення для ведення вогню по найуразливішому місцю в бойовому порядку противника, особливо у фланг і в тил, а також для виведення підрозділів з-під удару противника.

 

32. Розкажіть про обов'язки солдата в бою.

знати бойове завдання взводу, свого відділення (танка) та своє завдання;

знати організацію, озброєння, техніку та тактику підрозділів противника, особливо бойові можливості його танків, інших броньованих машин та протитанкових засобів, їхні найуразливіші місця;

знати озброєння і техніку свого підрозділу;

знати розміри, обсяг, послідовність та терміни обладнання фортифікаційних споруджень;

уміти швидко обладнувати окопи та укриття, в тому числі із застосуванням вибухових речовин, здійснювати маскування;

у бою постійно вести спостереження, своєчасно виявляти противника і негайно доповідати про нього командирові;

стійко і завзято діяти в обороні, сміливо і рішуче в наступі;

знищувати противника, особливо його танки та інші броньовані машини, усіма способами і засобами;

вміло пересуватися на полі бою, вибирати вогневі позиції (місця для стрільби);

виявляти хоробрість, ініціативу та спритність в бою, подавати допомогу товаришеві;

бути фізично міцним та витривалим, володіти прийомами рукопашного бою уміти розпізнавати повітряного противника і вести вогонь по його пролітаючих цілях зі стрілецької зброї;

захищати командира в бою;

у випадку його поранення або загибелі сміливо брати на себе командування підрозділом;

знати способи захисту від зброї масового ураження та високоточної зброї противника;

уміло використовувати місцевість, засоби індивідуального захисту та захисні властивості машин; долати загородження, перешкоди та зони зараження, встановлювати та знешкоджувати протитан-

кові та протипіхотні міни, проводити спеціальну обробку;

без дозволу командира не залишати свого місця в бою;

при пораненні або ураженні радіоактивними, отруйними речовинами, біологічними засобами, а також запалювальною зброєю вживати необхідних заходів само- і взаємодопомоги, і, лише отримавши наказ відправитися на медичний пункт, солдат може піти з поля бою, взявши із

собою особисту зброю;

при неможливості самостійно пересуватися слід відповзти зі зброєю в укриття і чекати

санітарів;

уміти готувати озброєння та боєприпаси до бойового застосування, швидко споряджати патронами обойми, магазини, стрічки; слідкувати за витрачанням боєприпасів та заправленням бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка пальним, вчасно доповідати своєму командиру

про використання 0,5 і 0,75 носимого (возимого) запасу боєприпасів та заправлення пальним; при пошкодженні бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка швидко вживати заходів щодо їх відновлення.

 

33. Що входить до екіпірування солдата?

До носильної екіпіровки входять: польове спорядження, стальний шолом,протигаз, піхотна лопатка, фляга з водою, плащ-накидка, обов'язково має бути речовий мішок з такими речами:казанок, кухоль, ложка, сухий пайок, індивідуальна аптечка, засоби знезараження води, предмети особистої гігієни.

 

34. Що є особистою зброєю солдата?

Особистою зброєю солдата є: автомат (АКМ), ручний кулемет (РКК), ручний протитанковий гранатомет (РПГ), снайперська гвинтівка (СГ). Крім  того, у солдата повинні бути необхідна кількість боєприпасів, ручні

осколкові гранати, а також можуть бути протитанкові гранати.

 

35. До носильної екіпіровки солдата входять

До носильного екіпірування входять: польове спорядження, стальний шолом, протигаз, піхотна лопатка, фляга з водою, плащ-накидка, комплект польового обмундирування. Крім того, у солдата обов'язково має бути речовий мішок з такими речами: казанок, кухоль, ложка, сухий пайок, індивідуальна аптечка, засоби знезараження води, предмети особистої гігієни. Усе це становить ту частину екіпіровки, яка перевозиться БМП, БТР або автомашиною і розміщується згідно з

рекомендаціями . Солдат зобов'язаний тримати особисту зброю та екіпіровку в справному стані, постійно стежити за витрачанням боєприпасів, вчасно доповідати про те, що половину боєприпасів витрачено.

 

36. Перше тактичне об'єднання солдатів для спільних дій називається

Перше тактичне об’єднання солдатів для спільних дій називається механізованим відділенням (МСВ).

37. Завдання механізованого відділення.

Його завдання — мобільно й ефективно боротися з особо­вим складом противника, його броньованими цілями, проводити розвідку, пересу­ватися з однією одиницею техніки й оберігати її.

 

38. Склад механізованого відділення на БМП.

До механізованого відділення як до організаційноштатної одиниці входять:

К — командир відділення. Озброєний автоматом (АКМ).

Накази віддає голосом або, перебуваючи у своїй бойовій машині піхоти (ВМП) чи бронетранспортері (БТР), сигналами за допомогою переносної радіостанції (рації).

МВ — механік-водій БМП. Озброєний автоматом. Основне завдання — утримувати у технічно справному стані бойову машину і вміло водити її за будь-яких обставин.

На бойовій машині є рація, прилад для визначення зараженості місцевості, система колективного захисту від зброї масового знищення (ЗМЗ).

Вводій БТР.

НО — навідник-оператор БМП (БТР). Озброєний ав-

томатом. Основне завдання — вести вогонь з бортового озброєння, а саме:

на БМП — з протитанкових керованих ракет, що здатні вражати броньовані цілі на відстані понад 8,5 км;

із 30-міліметрової автоматичної гармати, що здатна знищувати не лише наземні цілі, а й повітряні; зі спареного з гарматою кулемета 7,62 мм;

на БТР — з великокаліберного кулемета 14,5 мм, що здатний пробивати легкоброньовані цілі на відстані 2 км;

зі спареного з ним кулемета 7,62 мм.

Км - кулеметник, озброєний ручним кулеметом (РКК). Завдання — вражати групові цілі противника.

Гм — гранатометник. Озброєний ручним протитанковим гранатометом (РПГ). Завдання — уражати броньовані цілі противника на відстані до 500 м.

СГм — старший гранатометник.

ПГм — помічник гранатометника, озброєний автоматом. Основне завдання — переносити гранати, допомагати гранатометникові, прикривати його від вогню противника.

Сн — снайпер. Озброєний снайперською гвинтівкою

(СГ). Завдання — знищувати важливі цілі противника (офіцерів-спостерігачів, гранатометників).

Ст — стрільці. Озброєні автоматами, що мають підствольні протипіхотні гранатомети. Основне завдання — знищувати живу силу противника.

ССт — старший стрілець.

 

39. Склад механізованого відділення на БТР

 

40. Яке озброєння має механізоване відділення БМП?

Озброєння БМП:

Гармата (калібр 30 мм) – 1 шт.

Спарений кулемет ПКТ (калібр 7,62 мм) – 1 шт.

ПТКР- 1 шт.

ПЗРК («Ігла») – 1 шт.

Озброєння відділення:

Автоматів АК-74 - 5 шт.

Автоматів АКС -74 – 1 шт.

Автоматів АКС- 74У – 1 шт.

Кулеметів РКК – 2 шт.

Гранатометів РПГ-7 – 1 шт.

Ручні осколкові гранати (наступальна – 1 шт., оборонна - 1 шт.) на кожного бійця.

В боєкомплект можуть видаватись ручні протитанкові гранати – РКГ-3

 

41. Яке озброєння має механізоване відділення БТР?

Озброєння БТР:

Крупнокаліберний кулемет КПВТ

(калібр 14,5 мм) – 1 шт.

Спарений кулемет ПКТ (калібр 7,62 мм) – 1 шт.

Озброєння відділення:

Автоматів АК-74 - 6 шт.

Автоматів АКС- 74У – 1 шт.

Кулеметів РКК – 1 шт.

Гранатометів РПГ-7 – 1 шт.

Гвинтівка СВД – 1 шт.

Ручні осколкові гранати (наступальна – 1 шт., оборонна - 1 шт.) на кожного бійця.

В боєкомплект можуть видаватись ручні протитанкові гранати – РКГ-3

 

42.Завдання та озброєння помічник гранатометника з складу механізованого відділення.

ПГм — помічник гранатометника. Озброєний автоматом. Основне завдання — переносити гранати, допома­гати гранатометникові, прикривати його від вогню про­тивника.

 

43. Розкажіть про способи пересування на полі бою у пішому порядку.

кроком (бігом),

перебіганням,

переповзанням.

 

44. Прискорений крок або біг (на повний зріст або пригинаючись) застосовується для

для подолання ділянок місцевості, недоступної для спостереження і вогню противника. Темп прискореної ходьби - у середньому 130-140 кроків за 1 хв., довжина кроку - 80-90 см. Щоб подовжити крок, треба швидше і дужче розгинати ту ногу, що позаду, і більше виносити другу ногу стегном уперед (мал.). Оскільки тривале пересування прискореним кроком дуже стомлює, при швидкісному пересуванні доцільно чергувати ходьбу і біг. У такий спосіб солдат рухається і в ході атаки, тримаючи зброю в положенні готовності до негайного відкриття вогню.

 

45. Ходьба пригинаючись застосовується для

для прихованого пересування місцевістю з невисокими укриттями (низькі кущі, висока трава, канава тощо). Потрібно зігнути ноги в колінах, податися корпусом уперед, дивитися перед собою і рухатися нешироким кроком. Усі рухи виконуються вільно, без напруження.

      

46. Пересування по грузькому і слизькому ґрунту здійснюється...

короткими кроками; ноги потрібно переставляти швидко, щоб вони не встигли глибоко загрузнути або зісковзнути з опори. Ногу слід ставити на всю ступню, намагаючись вибирати для опори твердіші ділянки: борозни, виступи, корені

 

47. Повільним бігом долають

долають довгі дистанції. Корпус під час бігу нахилено вперед трохи більше, ніж при ходьбі. Темп бігу - 150-160 кроків за 1 хв., довжина кроку - 70-90 см.

 

48.Швидкісний біг використовують для

перебігають з укриття до бойових і транспортних машин, розбігаються перед подоланням перешкод. Корпус нахиляється вперед значно більше, ніж під час бігу в середньому темпі, а відштовхування^ ногою і рух рукою ще енергійніші. Збільшення довжини кроку забезпечується за рахунок відштовхування ногою, що позаду, і швидкого перенесення ЇЇ стегном уперед. Нога після відштовхування виноситься вперед зігнутою в коліні й м'яко ставиться на передню частину стопи з наступною опорою на всю ступню. Темп бігу - 180-200 кроків за 1 хв., довжина кроку - 120-150 см.

 

49. Перебігання застосовується для

швидкого зближення з противником на відкритій місцевості. Довжина перебігання залежить від рельєфу та інтенсивності вогню противника і в середньому має бути 20-40 кроків. Чим відкритіша місцевість і сильніший вогонь, тим коротшим має бути перебігання.

 

50. Переповзання застосовується для

непомітного наближення до противника і прихованого подолання ділянок місцевості, що мають незначні укриття, нерівності рельєфу і перебувають під спостереженням або обстрілом противника.

 

 

51. Назвіть способи переповзання.

Переповзання застосовується для непомітного наближення до противника і прихованого подолання ділянок місцевості, що мають незначні укриття, нерівності рельєфу і перебувають під спостереженням або обстрілом противника.

Залежно від обстановки, рельєфу місцевості та вогню противника солдат може переповзати:

по-пластунському: лягти на землю, правою рукою взяти зброю за ремінь біля верхньої антабки і покласти її на передпліччя правої руки; підтягти праву (або ліву) ногу і водночас просунути ліву (праву) руку якомога далі, відштовхуючись зігнутою ногою, пересунутися вперед, підтягнути другу ногу, висунути другу руку і продовжувати рухатися так само, притискуючи до себе зброю;

напівкарачки: стати на коліна і, спираючись на передпліччя або кисті рук, підняти зігнуту праву (ліву) ногу до грудей, водночас ліву (праву) руку просунути вперед; просунути тіло вперед до повного випрямлення правої (лівої) ноги, водночас підтягнувши другу зігнуту ногу, і, просуваючи вперед другу руку, продовжувати рух; зброю тримати: при опорі на передпліччя - так само, як і при переповзанні по-пластунському; при опорі на кисті рук - у правій руці (мал.);

на боці: лягти на лівий бік, підтягти вперед ліву ногу і зігнути в коліні, спертися на передпліччя лівої руки, каблуком правої ноги впертися в землю якомога ближче до себе; розгинаючи праву ногу, просунути тіло вперед; не змінюючи положення, продовжувати рух; зброю тримати правою рукою, поклавши її на стегно лівої ноги.

 

52. Чому при переповзанні автомат тримають за ремінь біля верхньої антабки?

 

53. Для чого необхідно після перебіжки відповзати вбік?

 

54. Вимоги до вибору вогневої позиції.

На місцевості солдат відшукує природне укриття (канава, вирва, колода тощо), потім оглядає все довкола і непомітно переміщується до нього. Перш ніж розпочати обладнання позиції, необхідно швидко вивчити місцевість, звернувши особливу увагу на низини, канави, борозни та інші укриття, що їх противник може використати для непомітного наближення.

 

55. Розкажіть, яким чином обладнується і маскується окоп для стрільби лежачи.

Вивчивши місцевість і переконавшись у правильності вибору місця, солдат починає рити окоп для стрільби лежачи. Зброю кладе справа від себе на відстані простягненої руки стволом у напрямі противника (мал. а, б, в, г, д). Повернувшись на лівий бік, виймає піхотну лопатку і, тримаючи її за держак обома руками, ударами до себе підрізає дерен. Знявши дерен, складає його збоку, щоб після риття окопу його можна було використати для маскування бруствера; землю викидає спочатку вперед, потім убік, щоб захистити себе від куль, осколків снарядів, мін.

 

56. Розміри окопу для стрільби лежачи.

Викопавши передню частину окопу на глибину 20 см, солдат пересувається трохи назад і продовжує рити його далі. Ширина готового окопу - 60 см, довжина - 170 см.

 

57. Розміри окопу для стрільби стоячи.

Глибина готового окопу: для стрільби лежачи - до 30 см, для стрільби стоячи - до 110 см. Висота бруствера - 30-60 см.

 

58. Розміри окопу для стрільби з коліна.

В одиночному окопі для стрільби з коліна глибина відривання збільшується до 60 см,  ширина по дну –70 см,  висота бруствера в секторі обстрілу до 30 см, а з боків до 40-50 см, довжина 170 см.

59. Що таке бруствер окопу?

Захисний насап з чорнозему, глини — будь-якого місцевого ґрунту

 

60. Яка висота бруствера окопу для стрільби лежачи?

Висота брустверу – 30 см.

 

 

61. Яка висота бруствера окопу для стрільби стоячи?

висота бруствера окопу для стрільби стоячи – 50-61 см.

 

62. Солдат повинен облаштувати окоп для стрільби лежачи за …. хв., для можливості вести вогонь

з коліна за ... - …. хв.

солдат повинен облаштувати окоп для стрільби лежачи за 25—35 хв. та продовжити його поглиблювати для можливості вести вогонь з ко­ліна (60—75 хв)

 

63. З якою метою проводиться спостереження за полем бою?

 

64. Спостереження є одним з основних способів ведення…

Спостереження є одним з найпоширеніших способів ведення розвідки противника й місцевості. Спостереження організовується у всіх видах бойової діяльності військ і ведеться безупинно вдень і вночі. В умовах обмеженої видимості спостереження ведеться із застосуванням приладів нічного бачення й інших технічних засобів, засобів освітлення місцевості й доповнюється підслуховуванням.

 

65. Спостерігач зобов’язаний

– уміти вибирати, обладнувати й маскувати місце для спостереження, орієнтуватися на місцевості в будь-яку пору року й час доби; визначати відстань до цілей (об’єктів), користуватися приладами спостереження й засобами зв’язку;

– знати розвідувальні ознаки основних видів озброєння й бойової техніки противника, чітко доповідати про результати спостереження командирові.

 

66. Обов’язками спостерігача є

усебачити й чути і при цьому залишатися непоміченим дляпротивника.

 

67. Спостерігачеві для ведення розвідки противника призначається

Спостерігачеві для ведення розвідки противника призначається сектор (смуга), а іноді район або об’єкт спостереження. Сектор для спостереження призначається тоді, коли спостереження за противником ведеться на пересіченій місцевості. Якщо місцевість дозволяє вести спостереження вперед, у сторони, призначається смуга. У тих випадках, коли необхідно виявити противника або стежити за його діями в якому-небудь районі місцевості, для спостереження призначається район.

Для виконання завдання спостерігач забезпечується штатними приладами спостереження. Завдання спостерігачам ставиться, як правило, на місцевості, звідки буде вестися спостереження.

 

68. При постановці завдання спостерігачеві вказують

При постановці завдання спостерігачеві вказуються:

– орієнтири й умовні найменування місцевих предметів;

– відомості про противника й свої підрозділи;

місце для спостереження;

– сектор (смуга), район (об’єкт) спостереження, за чим спостерігати й на що звернути особливу увагу;

– напрямок імовірного підльоту літаків (вертольотів) противника;

– порядок доповіді результатів спостереження, сигнали оповіщення.

 

69. Ефективність спостереження залежить від уміння

Ефективність спостереження в значній мірі залежить від уміння вибрати й обладнати місце для спостереження з таким розрахунком, щоб воно забезпечувало гарний огляд, маскування й захист від ураження вогневими засобами.

 

70. Спостерігачі в населеному пункті, переважно розташовуються в

При виборі місця для спостереження в населе-ному пункті спостерігачі розташовуються в стінах зруйнованих будинків, на горищах, верхніх поверхах і руїнах. Розташовуючись на горищах або за заборами, вони можуть вести спостереження через щілини й отвори. Іноді можуть використовуватися для спостереження заводські труби. Однак варто мати наувазі, що противник буде прагнути артилерійським вогнем зруйнувати об’єкти й місцеві предмети, які можуть бути використані для спостереження. У лісі й чагарнику найкраще розташовуватися для спостереження трохи в глибині від узлісся, у тіні дерев, на землі або на деревах.

 

71. Спостерігач у лісі й чагарнику розташовується в ….

При виборі місця для спостереження в лісі дерево треба вибирати товсте, сукувате, стовбур якого закритий з боку противника густими гілками. Зовні й своїми розмірами воно не має різко виділятися на загальному фоні лісового масиву. Для розміщення спостерігача на дереві звичайно влаштовується площадка із сучків і гілок.

 

72. Спостерігач в гірській місцевості розташовується на ….

Місця для спостереження в гірській місцевості вибираються на скатах пануючих висот, біля скель і стрімчаків. Необхідно пам’ятати, що в горах навіть із самого вдало обраного місця можна проглядати не більше 30–40 % місцевості, що лежить попереду. Тому для спостереження за окремим напрямком вибирається не менше 2–3 місць.

Вибирати місце для спостереження на вершинах гір і біля місцевих предме-тів, що різко виділяються на місцевості, не рекоменду-ється. У цьому випадку дії і положення військовслуж-бовця добре проектується на фоні неба

 

73. Сектор спостереження потрібно розділити на "…..…", "…..…", "…..…", "…..…" зону.

Для зручності спостереження необхідно розділити заданий сектор (смугу) спостереження на зони: ближню, середню й дальню, позначаючи їх умовними лініями по місцевих предметах. Ближня зона включає в себе ділянку місцевості в межах видимості дрібних предметів, об’єктів і цілей (до 400 м). Середня зона намічається в межах видимості місцевих предметів, що виділяються (звичайно від 400 до 800 м). Дальня зона включає в себе всю ділянку місцевості до меж видимості за допомогою оптичних приладів. Границя зон намічається на місцевості по орієнтирах або місцевих предметах. Як правило, спостерігач оглядає спочатку місцевість неозброєним оком, а потім за допомогою оптичних приладів перевіряє ті ділянки, на яких можливе розташування об’єктів противника.

 

74. Спостереження починається з …… зони і ведеться "…..…" "……..." шляхом послідовного огляду місцевості і місцевих предметів за умовно визначеними орієнтирами від себе вдалину.

Спостерігач, оглянувши …… зону, поглядом повертається по ній назад, мовби перевіряючи себе, потім оглядає в такому ж порядку "…..…" і "…..…" зони.

Спостереження починається звичайно з ближньої зони й ведеться шляхом послідовного огляду місцевості й місцевих предметів праворуч-ліворуч. Спостерігач, оглянувши ближню зону, поглядом повертається по ній назад, начебто перевіряючи себе, потім оглядає в такому ж порядку середню й дальню зони. Застосування оптичних приладів підвищує ефективність спостереження, дає можливість оглядати об’єкти й цілі, невидимі або погано видимі неозброєним оком. Однак тривале спостереження з оптичним приладом стомлює зір й обмежує сектор одночасного огляду. Тому спостереження з оптичним приладом варто чергувати зі спостереженням неозброєним оком. При спостереженні в середній і дальній зонах вигідніше спочатку відшукувати об’єкт (ціль) неозброєним оком і лише після того, як ціль виявлена, приступити до його вивчення за допомогою оптичного приладу (рис. 1.8).

 

 

Pис. 1.8. Порядок огляду місцевості у секторі спостереження

 Виявивши ціль, спостерігач зобов’язаний визначити її положення на місцевості й відстань до неї.

Положення цілі на місцевості визначається за її кутовою величиною від ближнього орієнтира (праворуч, ліворуч) й за відстанню до цього орієнтира (далі, ближче) – у метрах.

 

75. За допомогою яких приладів ведеться спостереження в нічних умовах?

Спостереження вночі ведеться із застосуванням радіолокаційних станцій, приладів нічного бачення, а також при штучному освітленні місцевості, що, як правило, здійснюється за вказівкою командира. Як орієнтири призначаються місцеві предмети, які видні в нічних умовах.

 

76. Що належить до демаскуючих ознак?

При спостереженні на неосвітленій місцевості виявлення цілей і розпізнавання характеру дій противника здійснюються в основному за їх демаскуючими ознаками. Так, наприклад, світло від цигарки видно до 500 м, світло кишенькового ліхтаря – до 1,5–2 км, спалахи пострілів зі стрілецької зброї – до 1,5–2 км, світло фар автомобіля й танка на рівнинній місцевості – до 4–8 км. Важливими світловими демаскуючими ознаками є спалахи при стрільбі кулеметів й інших вогневих засобів.

 

77. Розкажіть про демаскуючі ознаки різних цілей та їх виявлення.

 

78. Чи можна по одній демаскуючій ознаці робити правильні висновки про цілі (об’єкти).

 

79. На який час спостерігач може залишити місце спостереження або перейти на нове місце?

 

80. Військова топографія це

Військова топографія різновид топографії, укладання географічних карт для ведення оборонних чи наступальних дій війська. Точні вимірювальні карти призначені для виробництва точних вимірів і розрахунків зв'язаних з використанням бойової техніки.

 

81. Орієнтування на місцевості це

Орієнтува́ння на місцевості - визначення свого місця розташування відносно сторін горизонту за допомогою компаса, карти або аерознімка. Наближене О. можливе по місцевих орієнтирах (природним і штучним), положенні Сонця, Місяця, зірок, а також з допомогою радіо-, світлових і звукових сигналів.

 

82. Які існують сторони світу та способи їх визначення?

Сто́рони сві́ту — це 4 основні географічні напрямки: північ, південь, захід, схід.

Навичка орієнтування на місцевості може стати в нагоді не тільки завзятим мандрівникам, але і звичайним людям, що потрапили в екстремальну ситуацію. Знаючи способи визначення сторін світу, можна легко відшукати потрібний напрямок без компаса.

Інструкція

1 Візьміть годинник і направте їх маленьку стрілку на сонце. Кут, який утворює стрілка і цифра 1 на циферблаті, лінією подумки розділіть навпіл. Вона і вкаже вам напрямок: попереду буде південь, а ззаду - північ. Пам'ятайте про те, що до 13 години дня потрібно ділити кут зліва, а в другу половину дня - кут, що знаходиться праворуч.

2 Подивіться на сонце опівдні: в цей час в будь-який час року воно буде знаходитися в південному напрямку. О 13 годині подивіться на коротку тінь від предметів. Її напрямок підкаже вам, де північ. Сонце знаходиться на сході в 7:00 ранку з лютого по квітень і з серпня по жовтень. В ці ж місяці ви можете побачити його в 19 години на заході. З травня по липень в 8:00 ранку сонце можна спостерігати на сході, о 18 годині - на заході.

3 Знайдіть вночі сузір'я Великої Ведмедиці. Воно являє собою ківш, утворений з семи яскравих зірок. Подумки проведіть лінію через дві крайні праві зірки. На цій лінії п'ять разів відлічите відстань, рівну проміжку між цими зірками. Таким чином ви знайдете Полярну зірку, що знаходиться в хвості сузір'я Малої Ведмедиці. Встаньте лицем до Полярної зірки. Вона вкаже вам на північ.

4 Звертайте увагу на навколишні вас споруди. У лютеранських і християнських церков дзвіниці обернені на захід, каплиці і вівтарі-на схід. Підведений край нижньої перекладини хреста, що знаходиться на куполі православної церкви, дивиться на північ, опущений - на південь. У католицьких костелах вівтарі розміщують на західній стороні. Якщо поблизу знаходиться єврейська синагога або мусульманська мечеть, знайте, що їх двері звернені на північ. Фасади буддійських монастирів і пагод дивляться на південь. У тому ж напрямку зазвичай роблять вихід з юрт. У сільських будинках більшість вікон прорубують з південної сторони. Фарба на їх зовнішніх стінах вицвітає більше з південної сторони.

 

83. Сторони горизонту можна визначити за допомогою

Напрями на сторони горизонту можна визначити за:

компасом;

розташуванням Сонця;

Сонцем і годинником;

розташуванням Місяця;

Місяцем і годинником;

Полярною зіркою;

різними ознаками місцевих предметів.

 

84. Що називається компасом та його призначення?

Ко́мпас — прилад для орієнтування на земній поверхні і в гірничих виробках відносно напряму магнітного або географічного меридіана.

Вказує напрямок географічного або магнітного меридіана, служить для орієнтування щодо сторін світу.

 

85. У які напрямки сторін світу постійно показує стрілка компаса?

Принцип дії компаса заснований на взаємодії магнітного поля постійних магнітів компаса з горизонтальною складовою магнітного поля Землі. Магнітна стрілка, яка вільно обертається, повертається довкола осі, розташовуючись уздовж силових ліній магнітного поля. Таким чином, стрілка завжди вказує одним з кінців у напрямку лінії магнітного поля, яка йде до Північного магнітного полюсу.

 

86. Щоб визначити сторони горизонту (сторони світу) за допомогою компаса потрібно

Для визначення сторін горизонту компас кладуть на горизонтальну поверхню (або долоню). Потім його повертають так, і позначка Пн. на шкалі компаса збіглася із темним кінцем стрілки. Це означає, що ви зорієнтували компас. Тоді позначки на циферблаті компаса вказуватимуть на напрям сторін горизонту.

за компасом. Намагнічена стрілка компаса завжди темним кінцем спрямована на північ. Для визначення сторін горизонту компас кладуть на горизонтальну поверхню (або долоню). Потім його повертають так, і позначка Пн. на шкалі компаса збіглася із темним кінцем стрілки. Це означає, що ви зорієнтували компас. Тоді позначки на циферблаті компаса вказуватимуть на напрям сторін горизонту.

 

 

87. Як зорієнтуватися на місцевості за годинником та сонцем?

 

В ясну погоду можна орієнтуватися за Сонцем. Опівдні, о 12 год, Сонце перебуває в зеніті. Тому тінь від предметів буде спрямова­на на північ. Лінію тіні північ — південь нази­вають полуденною лінією

 

88. Як визначити напрям руху за магнітним азимутом?

Щоб визначити магнітний азимут на місцевий предмет за допомогою компаса, треба стати обличчям до цього предмета і зорієнтувати компас, потім, утримуючи компас в орієнтованому положенні, встановити візир так, щоб ві­зирна риска — проріз — мушка збігалися з напрямом на місцевий предмет (мал. 198). У цьому положенні позначка на лімбі проти покажчика біля мушки — це величина прямого азимута на місцевий предмет.

 

Для визначення напряму на місцевий предмет звичай­но користуються магнітним азимутом. Ним називають горизонтальний кут, що вимірюється за годин­никовою стрілкою від північного напряму меридіана до на­пряму на предмет. Він має значення від 0 до ЗбО9.

 

89. Як зорієнтуватися на місцевості за місяцем?

1. Розділити «на ока» величину радіуса диска Місяця на шість рівних частин і визначити, скільки таких частин уміститься у поперечнику видимого серпа Місяця.

2. Якщо видима частина Місяця збільшується (видно праву частину диска), то знайдене число треба відняти від години спостереження. Якщо видима частина Місяця зменшується (видно ліву частину диска), то знайдене чис­ло додається до години спостереження. Знайдена сума (різ­ниця) — це та година, о котрій у тому напрямі, де зараз знаходиться Місяць, знаходитиметься Сонце.

3. Визначивши цю годину і прийнявши Місяць за Сон­це, знайти напрям на південь, як це робиться при орієнту­ванні за Сонцем і годинником. Спрямовувати на Місяць треба при цьому не годинну стрілку, а те місце на цифер­блаті, що відповідає визначеній годині 

 

90. Як зорієнтуватися на місцевості за місцевими предметами?

На сторони горизонту вказують місцеві ознаки. Так, з північної сторони кора дерев і великі камені покриті мохом. З південної сто­рони крона дерев густіша, ніж \ північної. На південь від найближчою дерева розміщуються мурашники.

 

91. У напрямку яких сторін світу завжди показують краї хреста православної церкви?

хрести на банях церков зорієнтовані на північ—південь, причому піднятий кінець поперечної перекладини вказує на північ;

 

92. Азимут - це

Азимут - це кут між напрямком на північ і напрямком на якийсь предмет на місцевості. Відлік азимута починають від напрямку на північ праворуч, за годинниковою стрілкою (мал. 3). Оскільки, окружність циферблата компаса, як і всяке коло, мас 360°, то величина азимута виражається в градусах від 0 до 3600. 

 

93. Залежно від меридіана, від якого здійснюється відлік кута, розрізняють: ……, … ., та ….. азимут.

Залежно від меридіана, від якого здійснюється відлік кута, розрізняють істинний (астрономічний), геодезичний і магнітний азимут.

 

94. Що таке магнітний азимут?

Магнітний азимут Am — горизонтальний кут, виміряний по ходу годинникової стрілки від північного напрямку магнітного меридіана до напряму на предмет. Його значення можуть бути від 100 ° до 360 °. Магнітний азимут напрямку визначається за допомогою компаса або бусольі.

 

95. В якому напрямку визначається магнітний азимут?

Магнітний азимут напрямку визначається за допомогою компаса або бусольі. При цьому відпускають гальмо магнітної стрілки (арретир) і повертають компас в горизонтальній площині до тих пір, поки північний кінець стрілки не встановиться проти нульового розподілу шкали. Потім, не змінюючи положення компаса, встановлюють візирної пристосування так, щоб лінія візування через цілик і мушку збіглася з напрямком на предмет. Відлік шкали проти мушки відповідає величині визначається магнітного азимута напряму на місцевий предмет.

 

96. Що називається прямим азимутом?

Азимут, який визначений з поча­тку лінії, називають прямим.

 

97. Що називається зворотнім азимутом і як його визначити?

Азимут, який визначений з кінця цієї ж лінії - зворотним.

Зворотний азимут — це напрям від місцевого пред­мета до свого місцезнаходження. Від прямого азимута він відрізняється на 180°.

Щоб визначити зворотний азимут, треба до прямого кута додати 180° — у тому разі, якщо він менше ISO9, або відняти 180°, якщо він більше 180°.

 

98. Як визначається напрямок руху за магнітним азимутом на місцевості?

Для визначення напряму на місцевий предмет звичай­но користуються магнітним азимутом. Ним називають горизонтальний кут, що вимірюється за годин­никовою стрілкою від північного напряму меридіана до на­пряму на предмет. Він має значення від 0 до ЗбО9.

 

99. Який порядок руху за зворотними азимутами?

Щоб визначити зворотний азимут, треба до прямого кута додати 180° — у тому разі, якщо він менше ISO9, або відняти 180°, якщо він більше 180°.

 

100 Що називається орієнтиром?

Орієнтир — це місцевий предмет, який виділяється і який добре видно, або елемент рельєфу, який викорис­товують у військах для визначення місця свого знаход­ження, напряму руху, для цілевизначення, управління підрозділами та вогнем у бою

 

101.Які способи визначення відстаней до орієнтирів?

окомірно;

кроками;

за спідометром;

за кутовими розмірами предметів;

за лінійними розмірами предметів;

за часом і швидкістю руху;

за співвідношенням швидкості світла і звуку;

побудовою геометричних фігур на місцевості та іншими способами.

 

102. Що потрібно знати під час руху за азимутом з одного пункту у другий?

Під час руху за азимутом потрібно знати магнітні азимути з кожного пункту на маршруті руху та відстані між пунктами руху «в парах кроків»

 

103. У чому вимірюється відстані між пунктами під час руху за азимутом?

Під час руху за азимутом між пунктами руху відстань вимірюється "в парах кроків" - "п-кр." (у чоловіка середнього зросту два кроки приблизно дорівнюють 1,5 м).

 

104. Розкажуть про міру виміру відстані «пара кроків».

у чоловіка середнього зросту два кроки приблизно дорівнюють 1,5 м

 

105. Що потрібно зробить якщо під час руху за азимутом на шляху зустрінеться яка-небудь перешкода?

Якщо під час руху за азимутом на відкритій місцевості на шляху зустрінеться яка-небудь перешкода, то потрібно: запам'ятати орієнтир на протилежному боці перешкоди в напрямі руху, визначити до нього відстань і додати її до пройденого шляху. Після цього, обійшовши перешкоду, підійти до вибраного орієнтиру і, визначивши за компасом напрям шляху, продовжувати рух.

 

106. Похідний порядок механізованого відділення це...

Похідний порядок — це шикування відділення в колону по одному або по два. Застосовується на марші, при розвитку наступу, переслідуванні противника, проведенні маневру. Похідний стрій повинен забезпечувати високу швидкість руху, швидке розгортання в бойовий порядок, якомога меншу вразливість від вогню противника, підтримання стабільного управління.

 

107. Бойовий порядок механізованого відділення це...

Бойовий порядок — це шикування механізованого відділення для ведення бою. Він має відповідати поставленому завданню і забезпечувати: успішне ведення бою; повне використання в бою всіх вогневих засобів, бойових можливостей відділення, наслідків вогневих дій і вигідних умов місцевості; здійснення маневру; стійкість і активність в обороні; якомога меншу вразливість від вогню противника; підтримання безперервної взаємодії.

 

108. Похідний порядок застосовується

Застосовується на марші, при розвитку наступу, переслідуванні противника, проведенні маневру. Похідний стрій повинен забезпечувати високу швидкість руху, швидке розгортання в бойовий порядок, якомога меншу вразливість від вогню противника, підтримання стабільного управління.

 

109. Який інтервал між солдатами механізованого відділення (в цепу) під час наступу?

Інтервали між солдатами в цепу — 6-8 м (8-12 кроків).

 

110. Як механізоване відділення долає мінно-вибухові та інші інженерні перешкоди?

 

111. Механізоване відділення обороняє позицію до ….. м по фронту.

Механізоване відділення обороняє позицію до 100 м по фронту, маючи на ній основні й запасні позиції для вогневих засобів.

 

112. Під час нанесення противником ядерного удару солдат після вибуху ….

Під час нанесення противником ядерного удару солдат після вибуху вживає заходів щодо свого захисту: якщо перебуває в траншеї, то лягає на дно долілиць, прикриваючи очі руками; якщо в бойовій машині піхоти, то зачиняє двері, бійниці, люки, жалюзі, а механік-водій вмикає систему захисту від зброї массового знищення. В разі застосування противником отруйних речовин солдат швидко одягає протигаз.

 

113. Вогонь по атакуючій піхоті солдат відкриває ……

за командою командира, коли вона наближається на відстань прицільного вогню. До цього вогонь

по противнику ведуть артилерія, танки, БМП, протитанкові кумулятивні реактивні системи (ПТКРС) та інші вогневі засоби. У цей час солдат уважно спостерігає за діями противника, доповідає про важливі події командирові й обирає цілі для їх знищення в міру їх наближення. Коли противник наблизиться, солдат веде вогонь самостійно.

 

114. Заражену ділянку місцевості відділення обходить, а в разі значного зараження проходить через неї в індивідуальних засобах захисту

 

115. За призначенням інженерні загородження поділяються на:……

За призначенням інженерні загородження розподіляються на: протитанкові; протипіхотні; протитранспортні; протидесантні; спеціальні; об’єктні; міни-пастки; сигнальні міни.

 

116. Назвіть які мінно-вибухові загородження використовують проти живої сили.

Проти живої сили — малопомітна перепона, дротове загородження, фугасні протипіхотні міни, протипіхотні осколкові міни, осколкові міни напрямної дії та ін.

 

117. Міни класифікуються на ……….. та ……….. міни.

Противопіхотні та противотанкові.

 

118. Назвіть основні види інженерних загороджень.

Основні види протитанкових інженерних загороджень.

Протитанкові надовби — пірамідальні бетоні конструкції фортифікаційного типу чи вриті в землю рядами гранітні глиби. Призначені для ускладнення роботи танкових підрозділів неприятеля. Більш малі протитанкові надовби повинні пошкоджувати днище танка и можуть бути замасковані. Крупні протитанкові надовби повинні своїми розмірами ускладнювати розчистку проходів. Часто використовуються спільно з мінними полями і дротяними загородженнями. В довгочасній фортифікації Другої Світової війни використовувалось до 10-20 рядів надовбів, оточених 20-30 рядами колючого дроту.

Протитанковий      їжак     –     саме  просте протитанкове загородження, яке  являє собою об’ємні шестикінцеві    зірки. Їжаки  менш ефективні, ніж мінні і інші загородження, але їх можна у великій кількості виготовляти з підручних матеріалів без застосування високих технологій и легко перекидати з однієї ділянки на іншу, що особливо важливо у військовий час.

 

2.2. Основні види протипіхотних інженерних загороджень.

Колючий дріт - тип загородження у вигляді дроту з розташованими на ній гострими шипами. Використовується для будівництва недорогих загороджень, а також для покращення якостей тих, що вже існують. Людина чи тварина, яка спробує пройти крізь колючий дріт, буде відчувати не самі приємні відчуття, навіть може отримати рану. Загородження з колючого дроту потребують тільки опори і сам дріт. Його може швидко встановити навіть робітник з низькою кваліфікацією.

Спіраль   Бруно   являє   собою   протипіхотне загородження  у  вигляді циліндричної  спіралі діаметром 70-130 см  і довжиною  до 25 м, сплетеної з декількох ниток колючого дроту, які перетинаються.

Спирали Бруно з’явились під час Першої світової війни.

Часник  - військове загородження. Складається з декількох гострих штирів,   спрямованих у різні боки. Якщо його кинути на землю, то один шип буде направлений догори, а решта становитимуть опору. Загородження з великої кількості розкиданого часнику було ефективно проти кінноти, застосовувалось також проти піхоти, слонів і верблюдів. Довжина кожного стрижня біля 5 сантиметрів, товщина 0,8-1 см. Стрижні можуть закінчуватись зазубринами, як риболовні крючки.

Сучасні аналоги часнику (які називають «їжаки») використовуються у якості протиавтомобільного загородження - для проколу шин.

Засіка   -   оборонне   загородження   у   лісовій місцевості. Одне з самих серйозних і найбільш трудно знешкоджуємих перешкод. Будується з дерев діаметром не менше 15 см, повалених рядами чи хрест-навхрест вершинами в сторону противника. Робиться дуже скоро. Заважає переміщення піхоти і виключає маневр кавалерії.

Засіки відомі з стародавніх часів, застосовувались вони і у війнах початку ХХ ст.

С-185, "Гобі"  – Електросигналізаційний комплекс для охорони державного  кордону, прийнятий на озброєння у 1988 році на заміну С-175. Лінійна частина комплексу зроблена на металевих (а не дерев’яних) опорах без козирків. Вперше комплекс працює безконтактно, показуючи спрацювання при наближенні порушника ближче 1-2 метрів до лінійної частини.

 

119. Наземні міни поділяються на ……….

1.             Протитанкові  міни  бувають :

·               проти гусеничні;

·               протиднищеві;

·               проти бортові.

2.             За вражаючєю дією:

·               фугасні;

·               осколкові;

·               кумулятивні;

3.             По направленості дії:

·               направленої дії

·               ненаправленої дії

4.             По виду матеріалу  виготовлення корпусу:

·               металеві

·               дерев’яні;

·               пластмасові;

·               комбіновані.

5.             По можливості  розмінування :

·               Розмінуванні;

·               не розмінуванні.

6.             По способу підриву міни:

·               нажимні;

·               електричні;

·               на розривання розтяжки;

·               на розтягування розтяжки

·               годинникові міни

7.             По способу встановлення:

·               вручну;

·               системою дистанційного мінування;

·               реактивною системою залпового вогню;

·               авіаційними засобами;

·               наземними транспортними системами;

·               артилерійськими системами.

8.             Магнітні міни.

9.             Міни  з  самознищуванням.

 

120. Розкажіть про класифікацію наземних мін.

За способом приведення в дію наземні міни поділяють на некеровані і керовані.

За термінами спрацьовування наземні міни бувають миттєвої дії — вибухають при впливі об'єкту, що уражається та уповільненої дії (МУД) — автоматично спрацьовують або переходять в бойовий стан після закінчення заданого часу.

Залежно від конструкції детонатора розрізняють наземні міни контактні і неконтактні. Контактні спрацьовують при безпосередньому впливі людини, танка тощо на їх детонатор (датчик цілі детонатора), а неконтактні — від впливу фізичного поля цілі (магнітного, акустичного, вібраційного).

За способами установки розрізняють міни наземні: добувані, які можна витягти з місця установки, і недобувані — вибухають при спробі їх добути; знешкоджувані — дозволяють витягти детонатор і незнешкоджувані — при спробі знешкодити спрацьовують.

 

121. Розкажіть які бувають протипіхотні міни.

Сучасні протипіхотні фугасні міни («Монета», «Пелюсток») мають розміри 4-6 см2, при товщині не більше 1 см. Маса — від 8 до 11 г. Корпус міни виготовлено з м'якого пластику або синтетичної тканини, заряд — желеподібна вибухівка малої маси — до 9 г. Міни цього классу не мають вибухового пристрою, їх розкидають на місцевості за допомогою засобів дистанційної установки. У вихідному положенні вони просякнуті флегматизованими речовинами (фреоном та ін.) і при падінні на землю не вибухають. Через кілька хвилин після падіння на землю міни стають вибухонебезпечними: при незначному натисканні або переміщенні вони вибухають. Колір міни — такий, як і місцевість. Міни можуть тривалий час перебувати у бойовому стані.

Протипіхотні осколкові міни можуть убити або поранити кілька десятків людей. Це — найефективніші міни, які при спрацюванні підскакують на висоту 0,8-1,5 м і при вибуху вражають на площі радіусом до 20 м. Міну ОЗМ-72 (мал. 105) встановлюють уручну або дистанційно.

Найсучаснішими є протипіхотні міни типу МОН (МОН-50, МОН-100, МОН-200). Це — міни напрямної дії.

Цифра в назві вказує відстань ураження.

 

122. Для чого призначені протипіхотні фугасні та осколкові міни?

Протипіхотні фугасні та осколкові міни призначені для знищення живої сили. Фугасні міни під час вибуху вражають одну людину; осколкові можуть уразити кількох.

 

123. Назвіть які мінно-вибухові загородження використовують проти бронетехніки.

Проти бронетехніки використовують в основному такі загородження: протитанкові рви, надовбні, «їжаки». Протитанкові міни типу ТМ-62М (мал. 104) установлюють уручну чи міноукладачем на танконебезпечному напрямку.

 

 

 

124. Розкажіть які бувають протитанкові міни.

Протитанкові міни поділяють на: протигусеничні; протиднищеві; протибортові.

Протигусеничні міни спрацьовують при наїзді на них гусеницею танка (колесом автомобіля) і руйнують елементи ходової частини машини.

Протиднищеві міни спрацьовують під усією проекцією цілі (танка, БТР, автомобіля) і пробивають днища, знешкоджують екіпаж, пошкоджують вузли і агрегати або руйнують елементи ходової частини.

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

8 + 1 =