наброски план

Дата Автор maximiosОставить комментарий


35

 

План

Вступ …………………………………………………………………………..2

Розділ 1: Загальна характеристика підприємства ТОВ «БАСКО» ……......3

0.1 Організаційно-економічна характеристика ……………………….3

0.2 Характеристика трудових ресурсів………………………………...6

0.3 Характеристика фінансового стану підприємства ……………....11

Розділ 2: Індивідуальне завдання: Шляхи підвищення рівня виробничого потенціалу промислового підприємства ТОВ «БАСКО»……………………..24

Розділ 3: Висновки та рекомендації по вдосконаленню системи управління персоналом ………………………………………………………....29

Висновок ………………………………………………………………....32

Список використаних джерел…………………………………………..34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Згідно з законом України “Про освіту” та галузевою складовою дер­жавного стандарту України з вищої освіти за напрямком підготовки “Менеджмент”, обов’язковою складовою освітньо-професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів освіти є практична підготовка.

Метою проходження практики на підприємстві є формування у студентів професійних знань і навичок щодо прийняття самостійних рішень під час професійної діяльності в реальних ринкових умовах ,на базі знань набутих під час навчання. Також поглиблення та закріплення в студентів теоретичних знань з таких предметів, як:

економіка підприємства, менеджмент, маркетинг, управління персоналом, з основ зовнішньоекономічної діяльності, митної справи та митного права;

опанування студентами сучасними прийомами , методами та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії;

виховання потреби систематично поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності.

Завдання практики полягає у наступному:

- вивчення і участь в розробці організаційно-методичних і нормативно- технічних документів для вирішення окремих завдань управління персоналом організації за місцем проходження практики;

- розробка пропозицій щодо вдосконалення підсистеми управління персоналом системи управління організації;

- збір необхідних матеріалів і документів для виконання курсових проектів з відповідно до обраної темою.

Даний звіт складається з вступу, висновку, списку використаних джерел та основної частини, яка в свою чергу, складається з переліку виробничих та ознайомчих питань, по яких проводилася основна аналітична робота.

Базою для проходження практики служила фінансово-промислова компанія ТОВ «БАСКО», яка працює у сфері виплавки кольорових металів та міжнародних перевезень.

1. Загальна характеристика підприємства

1.1 .Організаційно - економічна характеристика ТОВ «БАСКО»

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «БАСКО» було створено в 1992 році. Це стабільна, що динамічно розвивається фірма. На чолі її стоять професіонали, персонал - кваліфіковані інженерно-технічні робітники, економісти та менеджери, що одержали спеціальну освіту і мають великий досвід роботи.

Пріорітетними напрямками діяльності компанії були нафтовий бізнес, виробництво комплектуючих виробів для авіаційних двигунів, постачання сировини та матеріалів для титанової промисловості.

В даний час основним напрямком діяльності ТОВ «БАСКО» є виплавка кольорового і чавунного лиття та зовнішньоекономічна діяльність.

Маючи багати досвід, ТОВ «БАСКО» забезпечує якісне та своєчасне технічне обслуговування власних проектів.

Говорячи про структуру управління даного підприємства можна сказати, що управління залежить від форми юридичного існування організації.

ТОВ «БАСКО» являє собою товариство з обмеженою відповідальністю, тобто,це комерційна організація заснована кількома особами, статутний капітал якої розділений на частки певних розмірів. Розмір частки кожного учасника зафіксований в установчих документах. Число засновників становить 5 осіб.

1. Відповідальність учасників.

Учасники не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків у межах вартості своїх вкладів.

2. Установчі документи.

Ha TOB «БАСКО» організаційну основу юридичного оформлення складають два основних документи:

Установчий договір, який підписується усіма засновниками.

Статут, який затверджується засновниками.

3. Управління.

Вищим органом управління є загальні збори учасників. Виконавчим органом управління є Директор.

4. Право виходу з товариства.

Учасники можуть вийти з товариства у будь-який час незалежно від згоди інших учасників. Учасник може передати свою частку іншому учаснику, якщо не заборонено статутом, то третій особі.

Організаційну структуру підприємства можна представити таким чином:

 

 

Комерційне управління реалізує маркетингову стратегію підприємства, здійснює укладання та супроводження договорів, формує та веде нормативну базу з праці.

Інженерне управління відповідає за роботу станцій гарантійного та післягарантійного обслуговування.

Фінансово - економічне управління займається фінансовою звітністю та наданням звітів у відповідні організації, а також контролює фінансові потоки фірми, і розподіляє їх у відповідності зі стратегічним планом підприємства.

Управління менеджменту проектів відповідає за наукову обгрунтованість обраної стратегії управління та економічного розвитку підприємства.

Технічне управління на підприємстві бере на себе функції технічного контролю, займається технічною перевіркою, що надходять у продаж на відсутність браку, на справжність торгової марки та на відповідність вимог, які пред'являє українське законодавство до подібних видів послуг.

Товариство є юридичною особою, яка має окреме майно, самостійний баланс, рахунки в банках, круглу печатку зі своїм найменуванням і інші реквізити.

Підприємство самостійно планує і здійснює свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на послуги і з необхідності забезпечення виробничого і соціального розвитку, підвищення його прибутків.

Підприємство здійснює матеріально-технічне забезпечення своєї діяльності через систему прямих договорів і контактів з юридичними і фізичними особами України і інших держав, або через експедиторів і інших посередницьких організацій України і інших країн. Підприємство реалізує свої послуги транспортування за цінами і тарифами, які встановлює самостійно або на договірній основі. У розрахунках із зарубіжними партнерами застосовує контрактні ціни, що формуються відносно до умов і цін світового ринку.

Доходи одержані в результаті господарської діяльності прямують, в першу чергу, на розрахунки з бюджетом і кредиторами, оплату праці і інші витрати передбачені чинним законодавством.

Протягом чотирьох років компанія займається імпортом виробничого обладнання та спецтехніки з Китаю для власного виробництва та за заявками наших партнерів в Україні та країнах СНД.

Підприємство може здійснювати інші види діяльності, які не заборонені чинним законодавством України та відповідають меті діяльності підприємства.

Всі види діяльності , які згідно з чинним законодавством України потребують спеціальних дозволів та ліцензій, можуть здійснюватись після їх отримання.

Підприємство здійснює господарську діяльність відповідно до Статуту та чинного законодавства України.

1.2 Характеристика трудових ресурсів ТОВ «БАСКО»

Вищим органом Товариства є загальні збори його учасників. Учасник Товариства вправі передати свої повноваження на зборах іншому Учаснику. Кожен учасник має один голос.

Загальні збори Учасників Товариства обирають голову Товариства.

До компетенції загальних зборів Товариства належить:

а) визначення основних напрямків діяльності Товариства і затвердження його планів і звітів про їх виконання;

б) внесення змін до статуту Товариства;

в) обрання та відкликання членів виконавчого органу і ревізійної комісії;

г) затвердження річних планів діяльності Товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків;

д)створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статусів і положень;

е) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Товариства;

є) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів Товариства, визначення організаційної структури Товариства;

ж) визначення умов оплати праці службових осіб Товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

з) встановлення розміру, форми і порядку внесення Учасниками додаткових вкладів;

и) вирішення питання про придбання Товариством частки учасників;

і) виключення учасника з товариства та прийняття Учасника товариства.

З питань зазначених в підпунктах «а», «б», «і» цього пункту потрібна одностайність загальних зборів учасників. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності 60% голосів, а з питань, які потребують одностайності, - всі учасників Загальні збори учасників Товариства скликаються не рідше двох разів на рік.

Прийняття рішень загальними зборами Учасників Товариства, а також скликання позачергових зборів та інші процедурні питання здійснюються у відповідності з вимогами Закону України «Про господарські товариства» і затвердженими правилами процедури.

Виконавчим органом Товариства є директор. Директор вирішує всі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Збори учасників можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції директора, який підзвітний зборам учасників і організовує виконання їх рішень. Він не вправі приймати рішення, обовязкові для учасників Товариства.

Директор діє від імені Товариства в межах, встановлених Законом України Про господарські товариства, цим статутом і установчим договором. Має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства.

Контроль за діяльністю директора здійснює ревізійна комісія, що утворюється зборами учасників Товариства. Директор не може бути членом ревізійної комісії, а також головою загальних зборів учасників.

Зміни до установчих документів Товариства приймаються зборами його учасників. Зміни вважаються прийнятими при одностайності зборів учасників. Про зміни, які вносяться в установчі документи Товариства, Товариство зобовязане повідомити орган, що провів реєстрацію.

З метою забезпечення виконання статутних завдань Товариство має право здійснювати експортно-імпортні операції, створювати спільні підприємства із закордонними фірмами та організаціями, відкривати філії, представництва за межами України.

Товариство забезпечує умови праці на робочому місці, безпеку технологічних процесів, стан засобів колективного та індивідуального захисту , що використовується працівниками, а також санітарно-побутові умови відповідно нормативних актів про охорону праці.

Усі громадяни, які своєю працею беруть участь в діяльності Товариства на підставі трудового договору (контракту, угоди), а також на інших засадах, становлять трудовий колектив. Соціальні та трудові права трудового колективу Товариства гарантуються чинним законодавством України.

Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) відбувається за рішенням зборів його учасників, при цьому вся сукупність прав та обовязків Товариства переходить до його правонаступників.

Товариство ліквідується у випадках:

а) за рішенням зборів учасників Товариства;

б) за рішенням арбітражного суду у випадках:

- визнання його банкрутом;

- за подання органів, що контролюють діяльність Товариства, у разі систематичного або групового порушення ним законодавства та інше.

Ліквідація Товариства провадиться призначеною ним ліквідаційною комісією, а у випадках банкрутства та припинення діяльності Товариства за рішенням суду – ліквідаційною комісією, що призначається цими органами.

Говорячи про колектив, що працює на ТОВ «БАСКО», можна сказати, що складається він з 56 осіб включаючи генерального директора. Якщо говорити про розподіленність робочих по функціях і управлінням, то ми отримаємо наступну картину:

Комерційне управління (5 осіб, включаючи генерального директора), інженерне управління (18 осіб), фінансово-економічне управління (6 осіб), управління менеджменту проектів (6 осіб), технічне управління (21 осіб).

Для того щоб охарактеризувати структуру персоналу підприємства та його професійно-кваліфікаційний рівень, скористаємося рядом допоміжних матеріалів, серед яких особливо інформативними виявилися особисті справи працівників і статистика підприємства. Отримані дані зведені у наступну таблицю:

Таблиця 1

Показники, що характеризують структуру персоналу ТОВ «БАСКО»

І

 

 

Показник

 

Величина показника

в 2010 році

в 20 і і році

чол.

чол.

Керівники вищої ланки

1

1

Керівники середньої ланки

4

4

Спеціалісти

12

14

Службовці

10

11

Робітники

25

26

Всього:

52

56

© чоловіки

35

36

© жінки

17

20

© працюючі пенсіонери

7

5

© від 45 років до пенсійного віку

10

10

© від 45 до 35 років

20

23

© від 35 до 25 років

10

10

© до 25 років

5

8

© вища освіта

27

35

© середня спеціальна

19

17

© загальна середня

6

4

© неповна середня

0

0

З наведених даних видно, що категорія співробітників, чия професійна підготовка більш року, за звітний період помітно змінилася, йде тенденція на зниження, а категорія працівників, професійна підготовка яких базується на вищу освіту, зросла від загального числа працюючих. Це говорить про те, що працівники підвищують свою професійну підготовку, переходячи з однієї категорії в іншу. У решті категорій відбуваються незначні коливання.

1.3 Характеристика фінансового стані підприємства

Для кожного підприємства актуальна проблема наявності грошових коштів, ліквідність не грошових активів, а також здатність залучити додаткові інвестиції для розвитку або можливість отримати кредити від різних фінансово-кредитних установ (в першу чергу від комерційних банків).

Сучасне управління фінансами підприємства базується на трьох основних концепціях: поточної вартості, підприємницького ризику, грошового потоку. Вони взаємодоповнюють одна одну.

Концепція поточної вартості за своєю економічною суттю виражає ділову активність підприємства, що виявляється в збільшенні капіталу і залежить від структури джерел фінансування, їхньої ціни для підприємства, рівня прибутковості альтернативних джерел вкладення коштів.

Концепція підприємницького ризику випливає з концепції поточної вартості по прогнозних розмірах економічних вигод, істотно залежить від того, наскільки точне це передбачення.

Сьогодні в Україні накопичення фінансових ресурсів йде з великою напругою, яка зростає в міру просування до ринкової економіки. Це природний процес, тому що зміна старого способу виробництва змінює природу і призначення фінансів, викликає необхідність зміни методів і форм організації фінансових відносин. Перехід до ринкової економіки вимагає вирішення проблем фінансових ресурсів і насамперед – стабілізації товарно-грошових відносин і інших економічних явищ, що впливають на зміст фінансів підприємства. Тому необхідно аналізувати економічні відносини, які повязані з рухом фінансових ресурсів, утворенням доходів і накопичень.

З урахуванням набутого практичного досвіду та рекомендацій банків України пропонуються для проведення фінансового аналізу господарюючих суб’єктів України такі групи показників:

оцінка майнового становища;

оцінка ліквідності;

оцінка фінансової стійкості;

оцінка ділової активності;

оцінка рентабельності.

Перша група - оцінка майнового становища - дозволяє з'ясувати джерела формування майна й оцінити, як воно використовується.

Показники ліквідності і платоспроможності (друга група) характеризують можливість підприємства своєчасно та в повній мірі провести розрахунки за своїми зобовзаннями.

Показники фінансової стійкості (третя група) дають можливість визначити фінансовий запас міцності підприємства, тобто стабільність його діяльності та позиції довгострокової перспективи.

Ділова активність підприємства (четверта група) проявляється у динаміці його розвитку, досягненні намічених цілей, у розширенні ринків збуту.

Показники рентабельності (п'ята група) характеризують економічну ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства.

Для проведення фінансового аналізу необхідно мати повну інформацію про Фінансові ресурси підприємства, рівні та чинники їх використання. Чим більше показників використовується у фінансовому аналізі, тим легше уявити реальну ситуацію на підприємстві. Кількість таких показників повинна бути оптимальною. Кожний господарюючий суб'єкт з урахуванням своїх особливостей мас право самостійно сформувати власну методику внутрішнього фінансового аналізу.

Найголовніше у проведенні фінансового аналізу – постійне вдосконалювання діючої на підприємстві методики. В цьому мають бути зацікавлені робітники фінансових служб підприємства. Оцінка фінансового стану проводиться за даними балансу.

Аналіз балансу виконується за допомогою наступних способів:

горизонтальний аналіз;

аналіз з використанням коефіцієнтів.

Горизонтальний аналіз. Найпростіший із прийомів аналізу, але, не дивлячись на це, за його допомогою можна одержати досить цінну інформацію про фінансовий стан підприємства. Він припускає порівняння показників одного боку з показниками іншого. Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни окремої статі або їх груп, що входять до складу бухгалтерської звітності. За наявності необхідної інформації бажано аналізувати базові темпи зростання за декілька звітних періодів. Це дозволить не тільки аналізувати окремі показники, але і прогнозувати їх значення . Цінність горизонтального аналізу істотно знижується в умовах інфляції.

Аналіз з використанням коефіцієнтів. Коефіцієнт – це математичний вираз звязку одного показника з іншим. Коефіцієнти є основними інструментами фінансового аналізу , які допомагають встановити зв'язок між різними цифрами у фінансових звітах. При використанні коефіцієнтів субєкт фінансового аналізу може не тільки оцінити поточний фінансовий стан організації але і передбачити реакції кредиторів і інших осіб, які звичайно використовують їх для оцінки діяльності компанії.

Проведемо фінансовий аналіз підприємства за 2012 рік. Першим кроком буде проведення горизонтального аналізу пасиву. Данні та розрахунки приведені у табл. 2.

Таблиця 2

Горизонтальний аналіз пасиву

 

 

 

Пасиви

Код рядка

Значення на початку періоду тис. грн

Значення на кінець періоду тис. грн

Змінення в абсолютному виразі, тис. грн

Змінення у відносному виразі, %

1.Власний капітал

Статутний капітал

300

96,3

96,3

0

100%

Додатковий вкладений капітал

320

-

-

-

-

Нерозподілений капітал (непокритий збиток)

350

1392,3

1809,7

417,4

129,98%

Неоплачений капітал

360

-

-

-

-

Усього за розділом 1

380

1488,6

1906

417,4

128,04%

IV. Поточні забовязання

Короткострокові кредити банків

500

201,7

201,7

0

100%

Поточна заборгованість за довгостроковими забовязаннями

510

-

-

-

-

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

24

31,7

7,7

132,08%

з одержаних авансів

540

10,1

10,2

0 1

 

100,99 %

з бюджетом

550

78,7

59,9

-18,8

76,11%

зі страхування

570

4,8

6,5

1,7

135,42%

з оплати праці

580

10,9

7,5

-3,4

68,81 %

з учасниками

590

-

-

Інші поточні зобов’язання

610

2224,9

3071,5

846,6

138,05 %

Усього за розділом 1V

620

2353,4

3389

1035,6

144,00%

баланс

640

3842

5295

1453

137,82%

 

По пасиву балансу підприємства спостерігається наступна тенденція :

Власний капітал підприємства збільшився на 417,4 тис. грн (0,85) у порівнянні з початком року. Поточні зобовязання збільшилися на 1034,6 тис. грн (44%). Доходи майбутніх періодів в балансі не передбачалися.

За таким же аналогом проводимо горизонтальний аналіз активу балансу. Цей аналіз наведений у табл. 3.

 

АКТИВИ

Код рядка

 

Значення на початку періоду, тис.грн

Значення на кінець періоду,тис.грн

Змінення в абсолютному виразі,тис.грн

Змінення у відносному виразі, %

 

I. Необоротні активи

Основні засоби:

 

 

 

 

 

- залишкова

»ар і іСч ь

030

2 015,9

2 678,5

662.6

132,87

І щ} і О / и і

- первісна

Нарі іСТЬ

031

2 535,7

3 434,8

899,1

135,46

- знос

Усього за розділом і

032

080

519,8

О ПОП о

і- УІІ.УІ.І*

756,3

236,5

1 ЛПл л і т/т,т

145,5

1 'ІП ПС>0/ і / /О / О

Усього за розділом I

080

2 020,2

3 494,6

1 474,4

172,98

11. Оборотні активи

Запаси:

Виробничі запаси

100

42,3

36,4

-5,9

86,05

Готова продукція

130

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

 

Чиста реалізаційна вартість

160

309,9вв309,9

509,6

199,7

164,44

Первісна вартість

вартість

і

161

...

309,9

509,6

199,7

164,44

резерв сумнівних боргів

162

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

 

з бюджетом

170

205,6

567

361,4

275,78

Інша поточна

дебіторська

заборгованість

210

175,4

335

159,6

190,99

Грошові кошти ти їх еквіваленти:

 

в національній

валюті

230

43

3 5

-39,5

8,14

в іноземній

валюті

240

1 018,5

32,4

-691,1

32,15

Інші оборотні активи

250

27,1

21,5

-5,6

79,34

Усього за розділом II

260

1 821,8

1 800,4

-21,4

98,83

Баланс

280

3 842

5 295

1 453

137,82

 

Для розрахунку змінення даних в абсолютному виразі необхідно знайти різницю між значеннями на кінець періоду та початку періоду по кожному рядку.

Для розрахунку значень у відносному виразі знаходимо відношення даних на початку періоду та на кінець періоду.

В першому випадку ми знаходимо кількісну зміну значень за рік, в іншому

-   відсоток зміни даних, щоб наглядно відстежити приріст того чи іншого показника.

Аналізуючи результати горизонтального аналізу, можна зробити висновок, що в цілому баланс підприємства на кінець року зріс на 1453 тис. грн. або на 37,82% у порівнянні з балансом на початок року. Так по активу балансу необоротні активи збільшились на 1 474,40 тис. грн (72,98). Оборотні активи зменшились на 21,40 тис. грн (98,83).

Наступним кроком буде проведення аналізу абсолютних показників фінансової стійкості. Для цього розраховуємо такі показники:

Реальний власний капітал – розраховується як сума пасиву за розділом 1, розділом 2, розділом 5;

Необоротні активи - сума активу за розділом 1 балансу;

Наявність ВОК – різниця реального власного капіталу і оборотного активу;

Довгострокові пасиви – сума за розділом 3 пасиву;

Наявність Вд – сума ВОК та довгострокових пасивів;

Короткострокові запозичені кошти – сума пасиву короткострокових кредитів банку та поточної заборгованості за довгостроковими зобовязаннями;

Загальна величина запасів – загальна сума запасів активу (виробничі, тварини на вирощуванні, незавершене виробництво, готова продукція, товари).

Фінансова стійкість характеризує співвідношення між власним та позиковим капіталом підприємства. Аналіз фінансової стійкості включає в себе: аналіз абсолютних показників фінансової стійкості та аналіз відносних показників фінансової стійкості.

Розрахунки проводимо, як на початок так і на кінець звітного періоду. Потім знаходимо різницю змінення. Дані розрахунків заносимо до табл.4

 

 

Таблиця 4

показники

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

змінення

1.Реальний власний капітал

1448,60

1906,00

417,40

2.Необоротні активи

2020,30

3494,60

1474,4

3.Наявність ВОК

-531,60

-1588,60

-1057,00

4.Довгострокові пасиви

0,00

0,00

0,00

5.Короткострокові запозичені кошти

0,00

201,70

201,70

6.Наявність ВД

-531,60

-1 386,90

-855,30

7.Загальна величина запасів

42,30

36,40

-5,90

8.Надлишок або нестача ВОК

-573,90

-1 625,00

-1 051,10

9.Надлишок або нестача ВД

-573,90

-1 625,00

-1 051,10

10.Надлишок або нестача ЗД

-573,90

-1 423,30

-849,40

 

Розрахуємо відносні показники фінансової стійкості. Коефіцієнт

•забезпеченості обігових активів власними коштами:

Кзвк = ВОК/(Розділ 2+гозділ 3 активу балансу).

Коефіцієнт забезпеченості запасів власними джерелами формування: Кз:< — ВОК / загальна величина запасів.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу: Кмвк = ВОК/Реальний власний капітал.

Коефіцієнт реальної вартості майна! Крвм = (залишкова вартість 4- загальна величина запасів)/суму балансу активу.

Коефіцієнт автономії підприємства: Кавт = реальний власний капітал/суму балансу пасиву.

Коефіцієнт співвідношення власних і запозичених коштів: Ксзв = (сума розділу 3 +сума розділу 4 пасиву)/реальний власний капітал.

Коефіцієнт фінансової стійкості: Кфс = (реальний власний капітал + розділ З пасив)/суму балансу.

Таким чином отримаємо табл. 5, в якій будуть зведені відносні показники.

Таблиця 5

Відносні показники фінансової стійкості

 

Показники

На початку звітного періоду

На кінець звітного періоду

Зміненій

Нормативне

значення

Кзвк. коефіцієнт забезпеченності обігових активів власними коштами

-0,29

-0,88

-0,59

0,1

Кзз »коефіцієнт забезпеченості запа­сів власними джерелами формування

-12,57

-43,64

-31,08

 

0,6…0,8

 

Кмвк, коефіцієнт маневреності власного капіталу

-0,36

-0,83

-0,48

0,5

Крвм, коефіцієнт реальної вартості майна

0,54

0,51

-0,02

0,5

Кавт. коефіцієнт автономії підприємства

0,39

0,36

-0,03

0,4…0,5

Ксзв, коефіцієнт співвідношення власних і запозичених коштів

1,58

1,78

0,20

< 1

Кфс,коефіцієнт фінансової стійкості

0,39

0,36

-0,03

0,6

З табл.4 та 5 видно, що підприємство є фінансово не стійким. Розраховані показники здебільшого не менші за нормативні, а навіть в деякій мірі перевищують нормативні значення. Це звичайно не є суто позитивним фактором, так як значну частку власних джерел формування займають необоротні активи, але зростання цих коефіцієнтів свідчить про підвищення фінансової стійкості підприємства.

Так коефіцієнт автономії показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у діяльність: 39% власного капіталу в загальній величині капіталу. Це також підтверджує коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів, який більший за 1, що свідчить про залежність підприємства від залучених засобів.

Ліквідність підприємства — це його здатність вчасно розраховуватись по своїм зобов’язанням.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні активів підприємства, згрупованих по рівню ліквідності та розташованих в порядку зменшення, з пасивами, згрупованих по рівню терміновості та розташованих в порядку збільшення цих строків.

По рівню ліквідності активи підприємства діляться на такі групи:

А1 - найбільш ліквідні активи;

А2 - активи, що швидко реалізуються;

АЗ - активи, що повільно реалізуються;

А4 - активи, що важко реалізуються.

Пасиви підприємства по строкам їх погашення діляться на такі групи:

ПІ - найбільш термінові зобов’язання;

П2 - короткострокові пасиви підприємства;

ПЗ - довгострокові пасиви підприємства;

П4 - стійкі пасиви.

Баланс підприємства є абсолютно ліквідним, якщо виконуються наступні умови:

А1 > ПІ;

А2 > П2;

АЗ >ПЗ;

А4 < П4.

Ступені ліквідності розраховуються за формулами(позначення дамо через рядки балансу):

А1=230+240+220

А2=150+160+170+180+190+200+210+250

АЗ =100+110+120+130+140+270

А4 = розділ 1 актива балансу

ПІ = 520+530+540+550+560+570+580+590+600

П2 = 500+510

ПЗ = розділ 3 пасиву

П4 = 380+430+630

Аналіз ліквідності підприємства включає аналіз ліквідності балансу та аналіз відносних показників ліквідності.

Баланс підприємства є не ліквідним.

Розрахуємо коефіцієнт ліквідності (табл. 6). Розрахунки коефіцієнтів проводяться по формулам:

Кабс.лікв = А1/(П1+П2)

Кпот.покр = (А1+А2)/(П1+П2)

Кзаг.покр - (А 1 + А2+АЗ )/(П 1+П2)

Кдз/кз. = (150 +160 +161 +162 +170 +180 +190 +200 +250) /(520+530+540+550+560+570+580+590+600+610)

 

 

 

Таблиця 6

Розрахунок коефіцієнтів ліквідності

 

Показники

На початку звітного періоду

На кінець звітного періоду

Змінення

Нормативні

значення

Кабс.лікв.

0,4510

0,0976

-0,3534

0,2...0,25

Кпот.покр.

0,76

0,52

-0,24

0,7...0,8

Кзаг.покр.

0,77

0,53

-0,24

2...2,5

Кдз/кз.

0,36

0,50

0,14

» 1

 

Як видно з табл. 6 коефіцієнт абсолютної ліквідності складає 0,09, порівняно з початком року, який був 0,45. Тобто значна частина боргів підприємства не може бути сплачено негайно. Це негативно впливає на розвиток підприємства в цілому. Коефіцієнти загального та поточного покриття показують, що підприємство має достатньо ресурсів, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань. Коефіцієнт співвідношення дебіторської заборгованості до кредиторської показує, що дебіторська заборгованість більша від кредиторської, що свідчить про задовільний фінансовий стан підприємства.

Розрахунки показників рентабельності наведені у табл. 7.

Таблиця 7

Показники рентабельності діяльності підприємства, %

Показники

За попередній період

За звітний період

Рентабельність активів (Ра)

5,16%

5,61%

Рентабельність власного капиталу (Рвк)

13,33%

15,59%

Проаналізувавши фінансовий стан підприємства, можна сказати, що ситуація позитивна, але не дуже, адже рентабельність активів не змінилася

взагалі, а рентабельність власного капіталу збільшилась лише на 2,27%. Та все рівно це добре, що ситуація покращується.

2.Шляхи підвищення рівня виробничого потенціалу промислового підприємства TОB «БАСКО»

2.1 Організація управління ТОВ «БАСКО»

Виробничий потенціал підприємства (ППП) - взаємини, які виникають на мікрорівні між працівниками самого підприємства з приводу отримання якомога більшої виробничого результату, що може бути отримано при найдійовіших використанні виробничих ресурсів, за наявного рівні техніки і технологій, передових формах організації виробництва, незалежно стану довкілля. Суперечливий характер них відносин визначається внутрішнім середовищем самого підприємства, а виробничий потенціал підприємства залежить від пошуку компромісу та реалізації внутрішніх джерел саморозвитку.

До виробничих ресурсів , що характеризує ППП, ставляться: кошти, матеріальні і працю підприємства.

Інакше кажучи, виробничий потенціал підприємства — це потенційні обсяги виробництва продукції, потенційні можливості основних засобів, професійних кадрів використання сировини й матеріалів. На підвищення виробничого потенціалу промислового підприємства необхідно підвищувати ефективність використання виробничих ресурсів, характеризуючих виробничий потенціал.

Важко переоцінити народногосподарське значення ефективне використання основних фондів. Виконання цього завдання означає збільшити виробництво необхідної суспільству продукції, підвищення віддачі створеного виробничого потенціалу повніше задоволення потреб населення, поліпшення балансу обладнання країні, зниження продукції, зростання рентабельності виробництва, накопичень підприємства. Більше повне використання основних фондів наводить також до зменшення потреб у введення нових виробничих потужностей за зміни обсягу виробництва, отже, на краще використання прибутку підприємства збільшення частки відрахувань від прибутку на фонд споживання, напрямку більшу частину фонду накопичення на механізацію і автоматизацію технологічних процесів тощо.).

Можна відокремити такі основні шляхи підвищення як ефективність використання основних фондів: технічні, організаційні, економічні.

До технічних шляхів відносяться реконструкція будинків та споруд, модернізація машин і устаткування, підвищення якості їх технічної експлуатації, зростання кваліфікації персоналу. Але тут розглядається втрачена вигода від невчасної заміни технічних засобів чи придбання застарілих моделей устаткування.

Організаційний напрям включає: по-перше, чітке диспетчерство виробництва, виявлення незагруженного устаткування й приміщень, реалізацію зайвих основних фондів, розширення обсягу виробництва на наявних виробничих потужностях і площах; по-друге, застосування сучасної оргтехніки, що дозволяє вести облік руху продукції і на всіх інвентарних одиниць основних фондів у реальному режимі часу.

Економічні шляхи реалізуються через стимулювання суб’єктів господарювання та персоналу. Основні :

- здавання у найм тимчасово незагруженного устаткування, консервація основних фондів, які у середньостроковому періоді ні використані чи реалізовані;

- продаж майна; матеріальне заохочення персоналу, хто шукав високої продуктивності технічних засобів. Особливе його місце займає зниження залишкової вартості основних фондів, що є об’єктом оподаткування нерухомість чи майно. Заходи екстенсивного напрямку підвищення ефективність використання основних засобів повязані з допомогою додаткових виробничих ресурсів. До них підносять:

-   технічне переозброєння і реконструкцію виробництва, дозволяють скоротити трудомісткість продукції;

-   комплексну механізацію і автоматизацію виробництва, виключають втрати робочого дня устаткування;

-   раціональну спеціалізацію і кооперування цехів і земельних ділянок, щоб забезпечити повне завантаження устаткування, скорочення маршруту руху деталей, міжопераційне очікування деталей;

-   модернізацію устаткування;

-   на підвищення кваліфікації робочих;

-   створення сприятливих екологічних умов (температура, чистота повітря, відсутність протягів, нормативний рівень вологості) до роботи точного устаткування, мікропроцесорної техніки, верстатів з ЧПУ, комп’ютерів, запобігання їхнього капіталу від передчасних поломок, дотримання режимів роботи.

Хотів би окремо виділити модернізацію устаткування. Вона може проходить за кількома напрямками:

-вдосконалення конструкції діючих машин, що б їх режимні характеристики і технічні можливості;

-механізація і автоматизація верстатів і європейських механізмів, дозволяють продуктивність устаткування;

-переклад устаткування програмне управління.

Модернізація устаткування економічно вельми ефективна, тоді як в результаті цієї війни проведення зростає обсяг виробництва, збільшується продуктивності праці та зниження собівартості продукції. У цьому необхідно, щоб рентабельність виробництва підвищувалася. Останнє можна досягнути, якщо відносний приріст прибутку буде більше, ніж зростання вартості виробничих фондів внаслідок витрат за модернізацію.

Заходи інтенсивного напрями не вимагають додаткового залучення ресурсів. До них відносять:

-   своєчасне введення на дію основних засобів;

-   вдосконалення технологічної структури устаткування;

-   підвищення коефіцієнта змінності його роботи;

-   раціональну організацію праці робочих;

- багатостанкове обслуговування, суміщення професій;

-   своєчасне профілактичне обслуговування може й якісний ремонт основних засобів виробництва;

-   стимулювання робочих за збільшення міжремонтного періоду роботи устаткування.

Результатом кращого використання основних фондів є, передусім, збільшення обсягу виробництва. Тому узагальнюючий показник ефективності основних фондів має споруджуватися на принципі порівняння виробничої продукції з всієї сукупністю застосованих у її виробництві основних фондів. Це буде показник випуску продукції, що припадає на 1 карбованець вартості основних фондів;

- фондовіддача.

Шляхи зростання фондовіддачі:

- підвищення продуктивності обладнання результаті технічного переоснащення та реконструкції діючих та забезпечення будівництва підприємств;

-   підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування;

-   поліпшення використання часу й потужностей;

-   прискорення освоєння нововведених потужностей;

-   зниження в ціні одиниці потужності нововведених, реконструйованих і переозброюваних підприємств;

-   заміна ручної праці машинним.

Істотним напрямом підвищення ефективне використання основних фондів є вдосконалення їх структури. Оскільки збільшення випуску продукції досягається лише у провідних цехах, ті важливо підвищуватиме їхній частку у загальної вартості основних фондів. Збільшення основних фондів допоміжного виробництва веде до зростання фондоємності продукції, оскільки безпосереднього збільшення випуску продукції у своїй немає. Але без пропорційного розвитку допоміжного виробництва основні цеху що неспроможні функціонувати з повним віддачею. Тому пошук оптимальної виробничої структури основних фондів для підприємства — найважливіше напрям поліпшення використання.

У комплексі заходів ТОВ «БАСКО», що сприяють поліпшенню використання основних засобів виробництва, важливе значення має державний податок у нерухомість, сплачуваний підприємствами з власного прибутку. Повніше завантаження устаткування, ліквідація непотрібних основних засобів виробництва сприяє збільшення прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства.

У разі ринкової економіки однією з найважливіших завдань підприємства стає економія матеріальних ресурсів, оскільки саме матеріальні витрати становлять більшу частину витрат виробництва, яких безпосередньо залежить величина прибутку. А прибуток у умовах ринкової економіки - основне джерело життєзабезпечення підприємства.

З. Висновки та рекомендації по вдосконаленню системи управління персоналом

На мою думку, проходячи виробничу практику в ТОВ «БАСКО», основною проблемою в системі управління персоналу є психологічна незадоволеність персоналу робочою обстановкою. Не проводячи спеціальних психологічних досліджень, можна зробити деякі проміжні висновки та рекомендації щодо удосконалення системи управління персоналом. Основною проблемою системи управління персоналом є несприятлива психологічна обстановка, що веде до напруженості і конфліктних ситуацій.

Психологічний клімат колективу, який виявляє себе, насамперед, у відносинах людей один до одного і до спільної справи, цим все ж таки не вичерпується. Він неминуче позначається і на відносинах людей до світу в цілому, на їх світовідчутті і світосприйнятті. А це в свою чергу може проявитися у всій системі ціннісних орієнтацій особистості, що є членом даного колективу. Таким чином, клімат проявляється певним чином і у відношенні кожного з членів колективу до самого себе. Останнє з відносин кристалізується і певну ситуацію - громадську форму самовідносини і самосвідомості особистості.

Кожен з членів колективу на основі всіх інших параметрів психологічного клімату виробляє в собі відповідне цьому клімату свідомість, сприйняття, оцінку і відчуття свого «я» в рамках даної конкретної спільності людей.

Часто в колективі з’являються люди, які незадоволені якимись аспектами діяльності колективу або окремих осіб. У цьому випадку особиста неприязнь, надмірна принциповість і т.п. можуть послужити причиною чи приводом для виникнення конфлікту.

Для того, щоб виправити існуюче негативне становище на підприємстві, необхідно розробити низку заходів, що сприяли б підвищенню корпоративної культури в цілому і зниження кількості конфліктів у колективі зокрема.

Існує декілька ефективних способів управління конфліктною ситуацією. Не слід вважати причиною конфліктів просту відмінність характерів, хоча, звичайно, і воно може стати єдиною причиною конфліктної ситуації, але в загальному випадку це всього лише один з факторів. Потрібно почати з аналізу фактичних причин, а потім застосувати відповідну методику.

В якості способу, що запобігає сама поява конфліктних ситуацій, я пропоную використовувати метод міжособистісного контакту, який носив би організований характер.

План подібних заходів можна представити у вигляді наступної таблиці, (див. табл. 8)

Таблиця 8

 

Заходи спрямовані на поліпшення психологічної обстановки в колективі

 

Назва заходу

Дата проведення

Ціль проведення

1. Спортивні змагання між підрозділами.

Щоквартально.

Ніщо не згуртовує колектив краще, ніж єдина мета і умови змагальності. У цій якості спортивні заходи ідеальні.

2. Виїзди на природу (День моря, День системного адміністратора, день програміста, Свято врожаю і т.д.).

В залежності від сезонних і погодних умов, не рідше ніж раз у півроку.

Неформальна обстановка завжди допомагає знайти спільну мову, відволіктися від робочих проблем і сприяє пошуку спільних інтересів.

3. Корпоративні вечірки.

Раз в квартал, може бути приурочене до якоїсь події, при цьому не обов'язково офіційної.

Має приблизно ті ж цілі, що і попередня група заходів, в цілому спрямовані на встановлення міжособистісних контактів у неформальній обстановці.

4. Сімейні свята

(День батька, День матері, День захисту дітей).

День батька - третя неділя липня, День матері - остання неділя листопада, День захисту дітей - 1 червня.

Проведення сімейних заходів дає ще одну додаткову можливість налагоджувати не тільки міжособистісні, але й міжродинні зв'язки, що підсилює зв’язок поколінь. І сприяє розвитку робочих династій на підприємстві

 

 

Цей план є зразковим, важливо при його реалізації не перестаратися з частотою проведення подібних заходів, так як це теж викликає додаткову втому в колективі, і відповідно формування негативного ставлення до роботи.

Серед приватних способів вирішення конфліктних ситуацій та поліпшенню психологічної обстановки в колективі можна виділити:

-   Формування комплексних цілей. Ефективне здійснення цих цілей вимагає спільних зусиль двох або більш співробітників, відділів або груп. Ідея, що лежить в основі цієї методики - направити зусилля всіх учасників на досягнення загальної мети;

Вироблення міжособистісних стилів вирішення конфліктів, серед яких стиль ухилення, згладжування, примушування, компроміс і вирішення проблеми.

Підводячи підсумок, можна зробити висновок, що персонал організації і його керівництво, незалежно від чисельності групи повинні завжди пам’ятати про важливість позитивного морально-психологічного клімату в колективі, свідомо будувати свою поведінку і вибирати найбільш оптимальний стиль управління колективом для підвищення ефективності робочого процесу та рентабельності всього підприємства . А підлеглі прагнули до нововведень і поліпшень, було бажання працювати і бути затребуваним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Наприкінці можна сказати, що весь період проходження практики був насиченим аналітичною роботою по різним пунктам діяльності компанії. Ці сфери діяльності включали в себе не тільки систему управління персоналом, але також і економічні та фінансові питання функціонування компанії на ринку.

В ході написання даного звіту про проходження практики, мною було проаналізовано і досліджено основні питання, пов'язані з діяльністю даного підприємства. У результаті аналізу з'ясувалося, що ТОВ «БАСКО» є юридичною особою, яка має окреме майно, самостійний баланс, рахунки в банках, круглу печатку зі своїм найменуванням і інші реквізити.

Підприємство самостійно планує і здійснює свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на послуги і з необхідності забезпечення виробничого і соціального розвитку, підвищення його прибутків. На сьогоднішній день це підприємство являється конкурентоспроможним, адже на його рахунку багато своєчасних та якісних замовлень. На ринку транспортних послуг ТОВ «БАСКО» вже 21 рік, а це немалий термін. Дивлячись на те, що підприємство має невелику організаційну структуру - воно стабільно існує та розвивається між конкурентами.

На основі балансу та звіту про фінансовий результат ми оцінили фінансовий стан підприємства, виявили його сильні та слабкі сторони, джерела їх виявлення та шляхи їх вирішення. Підприємство рентабельне, що являється найголовнішим показником для подальшої роботи.

Сьогодні підприємство ставить перед собою нові цілі, такі як збільшення заводів, поставки до нових країн, розширення свого штату персоналу та списку постійних клієнтів. ТОВ «БАСКО» впевнено йде вперед та піднімає свою репутацію.

Список використаних джерел

1.   Авдєєнко В.І.,Котлов В.А. Виробничий потенціал промислового підприємства /В.И.Авдєєнко,В.А.Котлов. - М.: Економіка, 2005. - 208 c.

2.   Аникин Б.А. Коммерческая логистика: [учебн.] / Б.А. Аникин, А.П. Тяпухин. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. - 432 с.

3.   Баталова Е. И. Сервисная деятельность: учет, экономический анализ и контроль. / Е. И. Балова, О. В. Каурова. - М. : Дело и Сервис, 2006. - 288 с.

4.   ДонецьЮ.Ю. Ефективність використання виробничого потенціалу. /Ю.Ю. Донець. - Київ.: Знання, 2004. - 123 c.

5.   ЕвсееваО.А. Оцінка виробничого потенціалу промислового підприємства міста і стратегія активізації її використання:автореф.дис.канд.екон. наук /О.А.Евсеева - Санкт- Петербург, 2006. - 18 c.

6.   Эффективность логистического управления. Учебник для вузов / Под общ. ред. д. т. н., проф. Л. Б. Миротина. - М.: Издательство «Экзамен», 2004.-448 с.

7.   Іванов Н.І. Виробничий потенціал: оновлення й використання / М. І - Київ, 2004. - 160 c.

8.   Кристофер М. Маркетинговая логістика / М. Кристофер, X. Пэк. - М. : ИД "Технология”, 2005 г. - 200 с.

9.   Попов С.В. Ринковий потенціал підприємства. / Попов С.В. - М.: Видавництво «Економіка», 2002. -237с.

10.   Старовойтов М.К., Фомін П.О. Особливості оцінки потенціалу промислових підприємств. /М.К.Старовойтов, П.О. Фомін // Проблеми теорії та практики управління. - 2003. - № 6. - 16 22 c.

11.Тридід О. М. Логістичний менеджмент: [навч. посіб.] / О. М. Тридід, К. М. Таньков. - X. : ВД "ІНЖЕК", 2005. - 224 с.

12.   Фролова   Л. В. Логістичне управління підприємством: теоретико- методологічні аспекти: [наук, вид.] / Л. В. Фролова. - Д. : - 2004. - 161 с.

13.   Шеремет   А. Д. Методика финансового анализа / А. Д. Шеремет, Р. С. Сайфулин. - М.: ИНФРА-М, 1995. - 176 с.

14.   Шинкаренко   В. Г., Криворучко О. Н., Василенко Т. Е. Основы контроля и регулирования качества услуг автотранспортних предприятий. - Харьков:ХНАДУ, 2006. - 26 c.

15.   Плікус   І. Й. Аналіз грошових потоків автотранспортного підприємства // Регіональні перспективи. - № 5. - 78-81 c.

 

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

23 + = 30